З ночі 12 червня до ранку 19 червня 2004 року
< Івано-Франківськ - Львів - Старе Село - Яремча - Львів - Івано-Франківськ

03-06.05.2004

Початком нашої екскурсійної програми стали майже жовті, рясно вкриті кульбабками, поля. І не зважаючи на оточуючу красу навколишньої природи, сонця, яке ділилося своїми теплими променямиВід центру Европи та найпотужнішої держави минулих століть - лише хрест і зламаний надгробок цивілізації. і хмар, які потихеньку насувалися, щоб дати життєдайну вологу нашій землі, наш екскурсовод почала невтомно і дуже захоплено розповідати про минулі століття піднесень і падінь Галицько-Волинського князівства.

Власне, ми якраз перебували у історичному центрі цих перипетій, що додавало певних фарб до її розповідей. Принаймні у тих, у кого працювала фантазія і бажання пофантазувати на цю тему :)

Далі наш шлях простягнувся до цілющих джерел, дивовижна і холодна вода яких заживляла рани як душевного так і фізичного характеру, а ще - омолоджувала шкіру. Не можу сказати що я відчув щось екстра, але і поганого також ніц не відчув. :) Дівчата увага! Відтепер не треба вам ніяких омолоджувальних кремів, спеціальних мил і гелів - достатньо там вмиватися щоранку :) Ну хоча б набрати кілька фляг додому :)

Вкраплення язичницьких культур у структуру церкви На фоні гуцульського храму Храм - пам Аліна і Тарас
Барел У пошуках води Трапеза біля джерела Резиденція митрополита. Це було давно

Біля джерела, оскільки усі вмилися, вже був розкладений невеличкий столик, на якому красувалися два термоса. Але на нас чекав не тільки гарячий чай, а й красиво та акуратно загорнуті у блискучу фольгу бутербродики. Як конхветки :)

Але і на цьому не кінець! Розташування цього місця було настільки оригінальним, що звідти відкривався дуже красивий вид на навколишню природу. Шкода, після короткої трапези і поздоровлення іменинника (і таке було), мусіли рушати далі :( Невідвіданим залишилося джерело, яке зцілює хороби ока. :(

Зупинка у мальовничому місці, щоб зробити пі-пі і розімнути ноги вилилася у ці рядки та у наступні світлини. Справа, як рухатися на Львів - озерце, і навдивовижу красиві пейзажі крутих глиняних схилів, зліва - все оповите лісом. І тільки на його початку заклад під номером 00 і незрозуміле приміщення: чи то кав'ярня чи щось на те схоже.

Натюрморт з вихлопною Печерка під корінням

Друга крапка нашої програми - це дивовижний монастир, єдиний у ті часи побудований на балках у болотистих місцях. Крізь століття руйнувань, розкрадань, нищення й неймовірних перетворень (в радянські часи тут була психіатрична лікарня, а монахи працювали хто електриком, хто нічним директором) перед нами постала надзвичайно красива, як по зовнішньому ландшафту, так і по внутрішньому інтер'єру й убранству свята місцина.

Першим ділом усі кинулися до святого джерела, завдячуючи якому був збудований монастир. За легендою, один бравий поляк (але український патріот за духом), мав дуже хорі ноги і не міг ходити. І коли дуже його приперло, у ві сні йому сказали три слова - вставай і йди до джерела. Самотужки дійшов, змочив і так зцілився.

Про історію цього місця, про боротьбу за те, що ми бачимо сьогодні, нам завзято розказував молодий хлопчина-монах. У його словах була відчутна особлива гордість за Унівську Лавру і за її мешканців.

Далі був музей ікони і передача естафети іншому брату-монаху, який уже голосом попа продовжив розповідь про це історичне місце і про храм, який знаходився у дворику монастиря.

І тут не обійшлося безцілющої водиці Я - мурашка Відбудовується
На подвір Біля стіни до храму Увага прикути до хлопчини у чорній рясі Чудотворна ікона
Адам і Єва хавають друге яблуко З погляду церковного хору І я там же Божий дар
Вартова вежа монастиря І знову я іду останнім :)

Я останнім покидав це чудове місце з його красивою природою і цілющим джерелом. Закрилися дверцята і бус рушив до наступного місця призначення нашої подорожі.

Після втомливої годинної подорожі не такими вже й поганючими дорогами львівської області (у порівнянні і з країною Конго :)) s2010138.jpg" width="157" height="123" align="right" "Занято!"> та не досить вдалих спроб організаторів розвести подорожуючих на хоровий спів українських пісень, наш транспорт ледь не проминув землю обітовану наших шлунків. Благо голодні очі вчасно запримітили її :)

Одразу ж по виході з буса було запропоновано вмитися або супер-енерго-потужною водичкою, яку припасли ще з Лаври і з Древньогалицького князівства, або у wc-закладі ресторації. Я першим обрав супер-водичку і, нікому не поступившись, першим вмив обличчя й руки, після чого був зустрінутий рушником в голову :) Двері ресторації нас зустріли табличкою "банкет", а персонал гаряченьким та мммням...смачнючим обідом.

Щасливі люди. Момент коли не існує жодних проблем. Наш керівник. Дякуємо за обід :) Небритий, лохматий, ситий і задоволений :)

Розтягнувши задоволення смаком і поїданням страв, я останнім вийшов з банкету, задоволено похлопавши себе по шлунку :) І вже за звичкою, останнім зайшов до буса.

Вхід до замку охороняв лев, щоправда кам'яний. Але то тільки здавалося, насправді ж він відпочивав і охоче дозволяв усім бажаючим піднятися нагору до замку, погойдатися на собі чи просто обійняти себе. s2010139 "Аліна любить Лева" З останнім пунктом наша Аліна не довго барилася і вирішила хутко скористатися. Цей гордісний та успішний момент так само хутко був перенесений на світлину :)

Але краєм вуха я почув як народжувалися і вмирали королі та королеви у замку; розгорталися баталії битв, гинули звитяжні лицарі та прості селяни (битви завжди проходили на їх землях); проводилися затяжні облоги і керівник групи Оксана зі схвильованим, але усміхненим обличчям порадувала нашу групу тим, що нас уже з півгодини як чекають у замку.

На самому початку нашого замкового походу ми побачили директора Львівської картинної галереї, людини відданої своїй справі, людини, яка по суті відродила ці унікальні пам'ятки історії. Проводив екскурсію для якоїсь групи високих посадовців. Дуже шкода, що ми приєдналися до цієї групи, (звісно під видом тих же посадовців) :) лише у передостанній залі :(

Монотонний і завчений монолог замкового гіда не особливо напружував фантазію, її швидкий темп переходу з зала у зал не сприяв гарному засвоєнню побаченого і почутого матеріалу. Тому час від часу я відволікався на зйомки того, що мені сподобалось, ледь поспішаючи за своїми :)

Карта шляху біблейного, яку вивчали монахи. По цих стертих каменюках ходили як королі так і усякий зброд. Гобелени. 1 кв.м полотна майстер робив один рік Так виходить душа з тіла.
Наша пара у королівського ложа Картина і Тарас. Добрі люди "Власник" усіх 5 замків Львівської області. Велике дякую йому!
Вигляд ззовні Пічка Аліна  скульптура когось-там Іконостас
Королівське Ложе Я у іконостаса Марк-Аврелій :) Це перша ім Водій Андрій з гарматою.

По дорозі назад, ми ще перекидувалися словами з нашим екскурсоводом, ділячись подробицями і враженнями, Оксана вже не робила спроб примусити народну масу співати, натомість запропонована нею класна гра (не буду називати її назви) посіяла зацікавленість в людей, зробила їх більш відкритими один до одного, і більш розкутими. Я наприклад, у ті моменти був каміном, мостом та телеграфним стовпом. За роль останнього чесно отримав свого приза :)

А дехто був електрочайником, пупсіком, будкою, муром і, навіть, самим собою :) Море сміху і задоволення та жодних проблем.

День невпинно котився до вечора, машина все ближче під'їжджала до славетного міста Франкового і наша подорож добігала кінця. Ми майже друзями розпрощалися до наступної подорожі.


Примітка - самопоміч:

1. Кожне зображення має опис.
Щоб прочитати його - достатньо навести курсор миші на таке зображення.

2. Зображення можна збільшити.
Клацнувши на зображенні, що сподобалося, ви зможете побачити його збільшену копію. Не всі зображення можна збільшити :)

3. Світлини поміщені у червону рамочку номінуються на Оскара ;)

4. Якщо вам з тих чи інших причин потрібні фотосвітлини, не вагайтеся написати мені листа - Я вам обо'язково надішлю оригінали.

P.S. За усі знайдені орфо та грама помилки буде нести відповідальність той, хто їх знайде :) Якщо серйозно - то повідомляйте їх мені.

Передрук тексту та світлин дозволений тільки за умови активного посилання на дану статтю чи мій сайт.

В противному разі б'юся
руками і ногами, а відбиваюсь
чудом!!!

+ додати коментаря
Ім'я: Крава
Місто: --
Коментар : А когда ожидается это грандиозное действо? :)
22 травня 2004 року від'зд. Якщо буде класна погода - будуть стрибки і польоти :)
Ім'я: НикКа
Місто: --
Коментар : А я уже написала заявление на отпуск :)
А от і перша бажаюча учаснця грандіозного банджі-стрибка у прірву :) Привітаємо! УРРРА!!!
PS: Чекаю з нетерпінням :)
Ім'я: Манька
Місто: --
Коментар : я тоже хочу!!! особенно в Каменец-Подольскую крепость.
Никогда еще там не была, хотя столько раз собиралась. А что такое
\"банджи\"? - обьясните пожалуйста. И еще одно, Вы будете участвовать в самом фестивале или просто поприсутствуете там как зрители?
Глядач також є учасником :)
А банджі - це стрибок у 40-а або більше метрову безодню.
Ім'я: Оличка =)
Місто: Суми
Коментар : Эхххххх! Жаль, что я не ездила туда с вами !! Захотите
взять с собой - обращайтесь к автору!! У него координаты)
Беремо з собою :) Приєднуйся!
0Ім'я: --
Місто: --
Коментар : Куди прямуватимете під час наступної подорожі?
на Міжнародний фестиваль з повітроплавання у Кам'янці-Подільському
+ банджі
+ відвідини фортечного замку.
Ім'я: Veronichka
Місто: Москва
Коментар : Просто захотелось побывать там! И немедленно!
Все очень красиво описано - красочно, с любовью и чувством юмора. Мне понравилось!!!
Велике тобі українське дякую :) Їдьмо з нами :)

ваше ім'я або емайл

місто чи країна
ваш коментар чи пропозиція